29.07.2021

Згадати Все. Репресивна психіатрія

У маячню про щасливе радянське суспільство вірили не всі. А от висловлювали свою думку – одиниці. Тих, кого не можна було залякати, визнавали психічнохворими і на роки ховали за стінами спеціалізованих психіатричних установ по всьому Союзу. Але найстрашніша була в Україні.

За що могли відправити на примусове лікування до психіатра? Та елементарно – достатньо відкрито говорити правду про злочини СРСР. Ще варіант – не хочеш служити в радянській армії? Теж божевільний!

Читайте також: Згадати Все. Табу та заборони в Союзі

А найпопулярніша версія божевілля – український націоналізм. Відомого дисидента Анатолія Лупиноса заарештували за читання поезії Тараса Шевченка. Він 11 років промучився у низці психіатричних лікарень Союзу. І це був єдиний варіант змусити людину мовчати.

лупинос
Анатолій Лупинос

Каральна психіатрія була кращим засобом уникнути відкритого судового процесу. Де людина може відкрито висловлювати свої впевнення. Коли все ж такі суди були, то зали заповнювали люди підготовлені,
– сказав психіатр Борис Херсонський.

Головним завданням каральної психіатрії – закрити рота. Адже навіть у зонах найстрогішого режиму наші дисиденти знаходили спосіб говорити. 

Визнавали неосудність тільки, якщо затриманий дасть свідчення про своїх побратимів, до прикладу, хто сприяв поширенню самвидаву в Україні,
– зазначив історик Олег Бажан.

У 70-х роках завдяки ще одному українському дисиденту Леоніду Плющу про каральну психіатрію дізнався весь світ. Столичного математика визнали божевільним через його правозахисну діяльність. Режим наочно демонстрував – не виступай, бо будеш покараний, а також не перетинай межі. Спробувати переселитися за кордон із найпрекраснішої країни світу – теж божевілля.

плющ леонід
Леонід Плющ

Скільки часу ув’язнені перебували у психіатричних лікарнях – дивіться у програмі.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *